Фізіотерапія

Фізіотерапія - сфера медицини, що вивчає фізіологічний і лікувальний вплив природних та штучно створених фізичних факторів на організм людини, а також розробляє методики застосування їх з лікувальними та профілактичними цілями. Іншими словами, фізіотерапія - це сукупність фізичних способів лікування та їх застосування на практиці.

Це один з найдавніших профілактичних відділів медицини, який включає в себе безліч підрозділів. Серед самих великих виділяють електролікування (діадинамічні струми, ампліпульстерапія), світлолікування, теплове лікування, застосування механічних впливів (ультразвукова терапія), водолікування, лазеротерапія (квантова), кріотерапія. Кожна з даний груп включає лікувальні методи, що базуються на застосуванні певного фізичного фактора.

Найбільша кількість методів об'єднані в розділі «електролікування». Це лікування за допомогою постійного або змінного електричного полів, постійного або переривчастого електроструму, електромагнітних полів, змінного магнітного поля. До світлолікування відносяться методики, в основі яких лежить використання світлової енергії, в тому числі інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювання. Теплове лікування включає методики, що використовують теплову енергію, передану організму нагрітими речовинами з великою теплоємністю (парафіном, озокеритом, парою, піском, грязями). Лікування за допомогою механічних впливів об'єднує методи ультразвукової терапії, масажу, мануальної терапії, вібраційної терапії. Водобальнеолікування являє собою комплекс процедур із застосуванням прісної води. Це душі, ванни, прийом природних і штучно створених мінеральних вод. Останнім словом в науці і техніці в області фізіотерапії є лікування лазером та кріотерапія (холодом).

Проміжну позицію між фізіотерапією і фармакотерапією займають електрофорез і фонофорез. При даних процедурах електричний струм використовується як засіб для доставки до тканин компонентів лікарських препаратів.

За застарілими методиками використовували загальні і місцеві фізіотерапевтичні впливи у великих дозах. Відповідно виникали виражені загальні відповідні реакції організму, які зараховували до неспецифічних. Згідно сучасним підходам, в фізіотерапії застосовується прицільний вплив на конкретні органи або області тіла з використанням імпульсних режимів, що дозволило значно зменшити дозу фізичних факторів. Завдяки цьому, число протипоказань зменшилося, а спектр показань, навпаки, розширився.

Показання та протипоказання

Всі показання до фізіотерапевтичних впливів базуються на позитивних ефектах, таких як поліпшення центрального та периферичного кровообігу, знеболювання, поліпшення обмінних процесів в тканинах, нормалізація нейрогуморальної регуляції. Основними протипоказаннями до проведення фізіотерапевтичного лікування є захворювання з високою лихоманкою, фаза загострення запальних процесів, астенія, гостра фаза розвитку інфекційних хвороб, туберкульоз, онкозахворювання, гематологічні хвороби, серцево-судинні захворювання з прогресуванням серцевої недостатності, захворювання центральної нервової системи.